Банальність, але правдива: українська політика – цирк на дроті. Чудово було б, якби ці клоуни-артисти тим і обмежилися, що народ веселили, а не бавилися в державотворчість.

Уже впродовж кількох місяців переглядання звичайної стрічки новин на будь-якому сайті є для мене чи не найліпшим способом покращення настрою. А друковані видання читати просто небезпечно, бо можна, сміючись, собі пупка розв’язати!
От скажіть, чи можливо не реготати, коли читаєш, як Тимошенко шукала в державних запасах марлю на пов’язки, а надибала велику кількість протигазів для коней? Або про те, що до складу «протигрипозної» пайки від славнозвісного мера столиці, що нею він воліє забезпечити всіх своїх «улюблених бабусь», входить дитячий крем «Колобок» і баночка вазеліну? «Бугога», товариство! «Аффтар жжот, пєши ісчо!».
Безперечно, актуальнішої під час епідемії речі, ніж кінські протигази, шукати годі. Мовляв, українці хворіють – коняки вціліють! То головне! «Коні іржуть, бо вона працює».
Те ж саме стосується вазелінчику із кремчиком од пана мера. Ну, вазелін стане в нагоді, коли міська влада вкотре вирішить, що кияни мало платять за проїзд у метро або ж за «комуналку». А «Колобка» малозабезпечені отримали, певно, через те, що на оксолінову мазь грошей забракло. Дійсно, яка в біса різниця, чим собі ніздрі мастити – все одно ж кінських протигазів на всіх вистачить!
Але все вищевикладене – квіточки, а по ягідки ми з вами вже традиційно рушаємо до Верховної Ради як до епіцентру політичного маразму. Тут сьогодні мало не натовкли одне одному пики двоє народних обранців – Ляшко й Лук’янов. А потім – не повірите! – краватками почали одне з одним обмінюватися. Іще й сперечатися, в кого цей аксесуар дорожчий, не забували…
Я на хвильку уявив собі депутата з краваткою, в кінському протигазі й із баночкою вазеліну в руках. Їй-Богу, такий собі доморощений проктолог-псих! От твоє обличчя, шановна українська владо. А що далі буде?

Богдан КОВАЛЬЧУК, спеціально для http://upu.org.ua